

УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
Василіянський монастир
св. Йосафата і
Церква Пресвятої Трійці
у місті Вільнюсі
Що ж було у литовському містечку Базіліонай?
У далекому від життя столиці та промислових центрів Литви знаходиться давнє містечко, що носить незвичну для литовської мови назву Базіліонай. Історія його заснування сягає значно давніших, ніж XVIII ст., часів, але саме з цього віку воно стає відомим згідно сучасної назви.
Саме тут, у Жємайтії, або, як згадують цей край цілий ряд українських істориків – від Михайла Грушевського і Миколи Аркаса до Наталії Полонської -Василенко й інших – у Жмудії й почалася незвична історія одного монастиря, церкви й школи, що тут були засновані.
Велике Литовське Князівство (ВЛК), Литва, Литовська Республіка, Вільнюс та Каунас, як їхні столиці, ставали на багатьох віражах історії українського народу порятунком для його духовних цінностей, збереження свободи та й притулком у часи переслідувань. До таких випадків можна віднести і цей.
Найперше, що стало основою всіх основ саме нашого екскурсу в історію – це взагалі сама ще недостатньо досліджена істориками таємниця і проявлення Божої Волі – через життях двох сподвижників Церкви XVII ст., священиків, архиєпископа Полоцького Йосафата Івана Кунцевича і митрополита Київського Йосифа Вельямина Рутського (був митрополитом у 1613-1637 рр.). Перший, виходець руського народу, з Волині, народився біля 1580 р. у місті, що його заснував Св.Володимир Великий – Володимир-Волинського – став серцем відродження монашого життя в руському монастирі Пресвятої Тройці у Вільнюсі, і так, своїм завзятим прикладом та непохитної вірою у єдність Божої Церкви прилучився до святості. Не лише девізом, але й суттю його короткого життя були слова із Євангелія Івана “да вси єдини будуть” (Ів. 17,21). Зазнав мученицької смерти за єдність Церкви у 1623 р. у м.Витебськ на території теперішньої Білорусі, і був Апостольським Престолом проголошений святим у 1867 р. Другий, пройшовши римські богословські науки, і у серці залишившись русином, увійшов у відтворюваний монаший чин як його світла голова, відтворив Правила Св.Василія Великого з Кападокії (ІV ст.), приклавши їх разом з Йосафатом Кунцевичом для монашого життя у спільноті. Завдяки цим двом Церковним мужам, у 1617 р. в рідному помісті Йосифа Венямина – Рута, що було колись неподалік Вільнюсу, поєдналися п’ять перших василіянських монастирів із міст Вільнюс, Битень, Жировці, Новогрудки і Мінськ у Конгрегацію Пресвятої Тройці, створюючи Чин Св.Василія Великого, пізніше названий Русинським – “Ordo Sancti Basilii Magni Ruthenorum”. Сам Чин, отримавши особливий розвиток до другої половини XVIIІ ст., протягом всього свого існування і до сих пір є основою однії з потужних духовних одиниць Церков України Східнього обряду, відомої як Українська Греко-Католицька Церква. Досить зауважити, що серед 28 проголошених у 2001 р. Іваном Павлом ІІ блаженних українського народу 5 із них були отці Василіяни (два єпископи і три священики), а визначна постать суспільства Західньої України у важкі міжвоєнні часи, коли сім разів змінювалися політичні режими ( по черзі - австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський), глава УГКЦ, прихильник екуменізму та засновник руху до єдності українських церков, митрополит (був ним у 1901 – 44 рр.) Андрей Шептицький теж був монахом-василіянином.
Коротко оглянувши на пройдену історію, повернемося до м.Базіліонай. Його назва перекладається на українську як “Василіяни”, і, замість попередньої назви Падубіси (Дубіса – назва річки у Жємайтії, отож Падубіси – поблизу річки Дубіса) стає відомою після прибуття до нього у 1748 р. монахів-василіян. Їх у цю місцину запросили два брати, бояри Бейнори, щоб тут заснували монастир і школу. Як бачимо, завдяки зусиллям і молитвам монахів було не лише засновано монастир (1754 р.), школу (1773 р.), але й збудовано церкву, яка стала носити таки незвичну у Литві назву Св.Василія Великого – згідно назви Чину монахів.
Школа розросталася, ставала відомою завдяки новим методам навчання, що їх творчо застосовували монахи Василіяни. А це було: відмова від биття учнів (на той час виняток серед навколишніх існуючих шкіл), призначення серед них префекта (старшого) для керування іншими, практичне застосування знань, споглядання (як тепер звично вживати термін – рефлексія) сприйнятих знань на прикладах природи (два дні із шести учні разом з учителями проводили на природі), висока вимога до учителів бути спроможними дохідливо подавати предмет для якнайкращого засвоєння учнями, уміння вчителів бути поряд учнів, а не вище від них. Весь цей комплекс чи й ціла система навчання, широкий спектр предметів – від садівництва, фізики й логіки до латинської, французської мов і реторики, а також багата бібліотека монастиря (до 300 книг, тоді як центр волості – Шяуляй – такою кількістю книг у ті часи похвалитися не міг), високий рівень освіченості монахів - а провадили вони й вивчення творів таких авторів як Сенека, Ціцерон, Пліній, Віргілій – і майже всі були на рівні кандитатів наук з філософії – все це забезпечило зростання школи, кількість учнів якої досягала 312.
Саме 230-тій річниці від заснування цієї школи і була присвячена ІІІ-тя Міжнародна конференція “Чин Св.Василія Великого: просвітницька діяльність”. У її праці взяли участь духовенство, науковці та миряни України, Литви і Польщі. Всього, на конференції ними було прочитано 16 доповідей, у яких розглянуто історичні, правові і виховничі аспекти Чину оо Василіян; як минуле, так і теперішнє життя школи м.Базіліонай, духовні та моральні засади виховання учнів колись і нині; зміна вартостей і переорієнтація цінностей у школярів сучасного суспільства.
Узагальнюючи, варто зауважити, що увагу до Конференції виявила найвища виконавча влада Литовської Республіки – організатори цього заходу отримали нагороди її Президента, Роландаса Паксаса; Посол України через аташе по культурі п.Вікторію Коваленко надіслав вітальне слово; Конференцію привітали академічні установи Литви й України; найвищий керівник Чину Св.Василія Великого, протоархімандрит Діонізій Ляхович надіслав із Риму слово вітання; і, звичайно, вітали конференцію регіональна і міська влада.
Особливим акцентом цієї події стала Служба Божа у старій деревяній церкві Св.Василія Великого, яку, як і два сторіччя тому, для тутешніх віруючих із литовського народу правили українською мовою оо.Василіяни, що їх очолював протоігумен Святоонуфрієвського монастиря зі Львова, ієромонах Йосиф Будай ЧСВВ.
Практична цінність цього заходу стане усвідомленою, коли будуть зроблені перші кроки по узагальненню всіх матеріалів, народжених ідей та нових домовленностей, але вже деякі найважливіші речі були названі за “круглим столом” Конференції. А саме: друк на двох мовах – литовській і українській всіх матеріалів І-ої (відбувалася у 2001 році) і ІІІ-ої Конференцій; розповсюдження цих матеріалів у першу чергу серед істориків та людей, причетних до життя Церкви; пропозиція про взаємне створення центрів (студій) літуаністики та україністики відповідно у Львівському та в Шяуляйському Університетах; занґажування молодих учених до вивчення ще не відкритих сторінок історії життя та діяльності оо.Василіян у ВЛК й на Україні; належна підготовка до відзначення 400-річя від заснування Чину Св.Василія Великого; і, наостанок, взаємні поїздки і ближче знайомство представників двох народів, що колись творили ще дійсно недостатньо досліджений державний та суспільний феномен Европи – толерантну до декількох культур та релігій державу 15 - 18 століть, Велике Литовське Князівство.
“Якщо такі події, як ця Конференція, відбуваються, я вірю у майбутнє Европи. Вона стане дійсністю,” – так сказав ще на І-ій Конференції, присвяченій історії й діяльності оо.Василіян у Литві й Україні, професор Шяуляйського Університету, виходець із м.Базіліонай, який у дитинстві з сім’єю куштував і сибірські морози, д-р. Вітяніс Рімкус.
Про особливу насиченість цієї місцевості освітніми закладами у ті давні і пізніші часи, про видатних осіб для Литви, що вийшли з цього регіону, а також і про необхідність ретельно досліджувати своє минуле – про все це і значно більше говорив цей сивочолий професор, виступаючи на ІІІ-ій Коференції, яка відбувалася у м.Базіліонай, що у Литві, і яка була присвячена монахам Чину Св.Василія Великого.
(Ред.)
Огляд Конференції, присвяченої Чину Св.Василія Великого (1)
18-21 вересня 2003 р. у містечку Базіліонай, що у Шяуляйському районі, відбувалася Наукова-практична Конференція “Чин Св.Василія Великого: просвітницьа діяльність”, присвячена 230-річному ювілеєві Базіліонайської середньої школи. Перша Конференція відбувалася 8-11 листопада 2001 р. Литві (мм. Шяуляй, Базілійонай і Вільнюс), друга – в Україні (Львів, Крехів і Добромиль), а третя – знову у Литві. Інтенсивн упрацю ІІІ-ої Конференцію змінила широка культурна програма, зміцнювала слубжа Божа, яка щодня відправлялася у храмі Св.Ґеоргія в Шяуляй, а в неділю – урочиста Служба Божа за участю єпископа Шяуляйського Єуґеніюса Бартуліса, канцлера Реміґіюса Чекавічюса та місцевого пароха Йорданаса Урбонаса була відправлена в Храмі Св.Василія Великого, що в самому м.Базіліонай.
Порівнюючи цю Конференцію з попередною, обов’язково варто зауважити та втішитися тим ,що Конференція дістала увагу із середовища Президента та Уряду Литовської Республіки. Тішить і те, що Конференцію пошанувало своєю увагою і Посольство України в Литовській Республіці, нею зацікавилвся і Почесний консулат Литовської Республіки уЛьвові. У Конференції прийняв участь самий старший керівник Української Провінції оо.Василіян – протоігумен о.Йосиф Будай, а також – студенти Василіянського Інституту Філософсько-теологічних студій ім. Митрополита Веньямина Рутського із україни. Цікавий момент - на Конференцію прибув японець, який зацікавився Чином Св.Василія Великого, і у цей час він поглиблює знання про міжнаціональні і міжетнічні стосунки у Литві.
Ще один, рідкий момент у історії організації конференцій – було надруковано спеціальне видання, 8-сторінкова газета “Монахи Василіяни і Базіліонай (Василіяни- з лит.)”. Ця газета була додатком до тижневика у Шяуляйському районі “Mūsų dienos” (“Наші дні”).
Не всі із передбачених програмою учасники змогли прийняти участь у Конференції. Одним на заваді стали хвороби, іншим – невідкладні справи, ще іншим – і велика відстань та й інші причини. Подамо статистику – кількість прочитаних за два дні праці Конференції повідомлень (у третій день провадилася екскурсія, а у четвертий – урочиста Служба Божа та “круглий стіл”). У час Конференції прочитано 16 повідомлень. Із них 8 прочитали представники із Литви, а 8 – із України. 8 повідомлень готували миряни, а інші 8 – отці й брати Василіяни (6), сестра монашка (1) і литовець клерик (1). І з 16 – 5 повідомлень із Шяуляйського краю: 3 – із Базіліонайської середньої школи, один із Шяуляйського Університету, і один – із Центру Катехетики Шяуляйського району. Із усіх 16 повідомлень 4 були прочитані жінками. До праці Конференції приєдналися молоді сили – це свідчить, що одна із цілей І-ої конференції – якомога ширше пропаґувати Чин Св.Василія Великого і для дослідження його історії запросити молоде поповнення – починає втілюватися у життя.
Повідомлення були прочитані на мові ориґіналу. Всі тексти повідомлень, вчасно представлені організаційному комітетові, були перекладені на литовську та українську мови і, читаючи повідомлення, переклад висвітлювався на екрані. Для тих, хто вчасно не встиг, повідомлення перекладалися безпосередньо, і над тим працювали перекладачі бр.Натанаїл Штурмак ЧСВВ та Василь Капкан. Така праця зайняла значно більше часу, порівнюючи з попередніми повідомленнями.
Успішну працю Конференції визначила й величезна увага: щедрі вітання, обдарування. Але про це говоритимемо в іншій статті.
Др. Алдона Васіляускєнє, Центр релігійних студій і досліджень Вільнюського Університету
Спеціальна газета “Монахи Василіяни і Базіліонай (Василіяни- з лит.)”, присвячена Конференції
Рідкісна у практиці організації конференцій новина – спеціальна, присвячена конференції 8-сторінкова газета “Монахи Василіяни і Базіліонай (Василіяни- з лит.)”. Цей спеціальний додаток до тижневика самоуправління Шяуляйського району “Mūsų dienos” (“Наші дні”), видрукуваний для Наукової-практичної конференції “Чин Св.Василія Великого: просвітницьа діяльність”.
На першій сторінці газети розсташовані вітання до учасників Конференції від єпископа Шяуляйського Еуґеніюса Бартуліса, ректора Шяуляйського Університету Вінцаса Лаурутіса, мера самоуправління Шяуляйського району Раймундаса Якутіса, завідуючої Центром релігійних студій і досліджень Вільнюського Університету Ріти Шерпітітє та голови Просвітницької ради Вільнюського повіту Йонаса Ендрюкайтіса. Також, у газеті подана історія Чину Св.Василія Великого (Др. А.Васіляускєнє), розповідь про містечко Базіліонай та місцевість навколо нього як про таємничий трикутник у Литві (габ.Др. Вітяніс Рімкус). Редактор газети “Mokslo Lietuva” (“Литва Накова”) Ґєдимінас Земліцкас – перший у журналістиці Литви, хто отримав подячну Грамоту від оо.Василіян із Риму – ділиться своїми враженнями про спілкування з монахами як у Литві, так і на Україні. Подано і життєпис пароха Церкви Пресвятої Трійці у Вільнюсі о.Павла Яхимця ЧСВВ, його діяльність у збагаченні України церковним мистецтвом Литви (Др. А.Васіляускєнє). З діяльністю оо.Василіян у час Незалежності Литви знайомить о.Павло Яхимець ЧСВВ. Про те, чим для українців стає парафія Пресвятої Трійці у Вільнюсі, пише клерик Вільнюської Духовної Семінарії Юстас Ясенас. Враженнями про навчання у Литві, у Духовній Семінарії ділиться бр.Натаніїл Штурмак ЧСВВ. Хоча й після І-ої Міжнародної конференції пройшло порівняно небагато часу – неповні два роки, проте увагу до Чину Св.Василія Великого зросла – про це у газеті пише Альфредас Ґущюс, а директор Базіліонайської середньої школи Шяуляйського району Рімантас Ґоріс тішиться з ренесансу монахів Василіян у Базіліонай.
На останній сторінці газети – програма Конференції, яку таким чином зберегли для майьутніх досліджувачів діяльності Чину. Окрім того, читачі матимуть можливість познайомитися і з прапором Української Греко-Католицької Церкви –вона на тій же сторінці, що і програма.
Газета, надрукована накладом 2 тисячі екземплярів, буде розповсюджена не лише у школах та бібліотеках Шяуляйської єпархії, школах Вільнюсу та Вільнбського повіту, але й у багатьох бібліотеках. Отож новини про Чин Св.Василія Великого розійдуться ще ширше, і 400-літній ювілей Чину буде очікуватися як свято наукового та духовного відновлення.
Др. Алдона Васіляускєнє, Центр релігійних студій і досліджень Вільнюського Університету
Огляд Конференції, присвяченої Чину Св.Василія Великого (2)
Перший день праці Конференції – 18 вересня 2003 р. – в Будинку Просвіти містечка Базіліонай розпочався із привітань. Учасників Конференції привітав ЙЕ Шяуляйський єпископ Еуґеніюс Буртуліс, вітання Президента Литовської Республіки Роландаса Паксаса прочитав академік Альґірдас Ґайжутіс, який вручив пам’ятні медалі організаторам Конференції – директору школи, що відзначає 230-літній ювілей Ріматасу Ґорісу, о.Павлу Яхимцю ЧСВВ і Др.Алдоні Васіляускєнє. Гостей, що прибули на Конференцію, привітав директор школи Рімантас Ґоріс. Було зачитано привітання радника відділу Просвіти, науки і культури Уряду Литовської Республіки Юлюса Раткуса, а представник мерії міста Шяуляй п.Шеджюс від імені Прем’єр-Міністра Уряду Литви Альґірдаса Бразаускаса вручив Базіліонайській середній школі присвячену картину – коронування князя Міндауґаса, а Др. А.Васіляускєнє за діяльність католицького скерування – Подячну Грамоту, підписану Канцлером Уряду Литви Антанасом Зенонасом Камінскасом.
Конференцію вітала представник Посольства України у Литві, аташе по культурі Вікторія Коваленко; було зачитано вітання Почесного консула Литовської Республіки в Україні Віталія Антонова. Від імені ректора Шяуляйського Університету, габіл. Др. проф. Вінцаса Лаурутіса Конференцію вітав проректор Др.доц. Донатас Юрґайтіс. Багато гарних і теплих слів організаторам Конференції у своїй вітальній промові сказав протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя оо Василіян в Україні, о.Йосиф Будай ЧСВВ. Віцемер Шяуляйського району Ріма Башкєнє привітала учасників Конференції від імені самоврядування і депутата Сейму Литовської Республіки Рамунаса Карбаускіса і вручила директорові школи Рімантасу Ґорісу та Др. Алдоні Васіляускєнє Подячні Грамоти самоврядування Шяуляйського району. Конференцію вітав голова Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство “Україна-Світ”), директор Наукової Бібліотеки Львівського Національного Університету ім. Івана Франка Др. Богдан Якимович, парафіяльний священик Йорданас Урбонас та староста м.Бубяй Вітаутас Слабіс. Було прочитано дві вітальні телеграми – головного редактора газети “Švietimo naujienos” (“Просвітницькі новини”) Лідії Лауренчюкєнє із Вільнюсу та із Риму – протоархімандрита Ґенеральної курії Чину св.Василія Великого вітальна і подячна телеграма з побажанням змістовної праці, поблагословенної Богом.
Опісля вітань, до перерви на каву, було прочитано три повідомлення (за прочитані повідомлення говоритимемо у наступній статті).
Др. Алдона Васіляускєнє, Центр релігійних студій і досліджень Вільнюського Університету
Міжнародний День Учителя у Базілійонай за участю о.Павла Яхимця ЧСВВ
Організатори Міжнародної науково-практичної Конференції “Чин Св.Василія Великого: просвітницька діяльність”, яка відбувалася 18-21 вересня 2003 р. у містечку Базілійонай (Шяуляйський район) – парох Церкви Прсв. Трійці, що у Вільнюсі, о.Павло Яхимець ЧСВВ, директор Базілійонайської середньої школи Рімантас Ґоріс, старша наукова працівниця Центру релігійних студій і досліджень Вільнюського Університету Др.Алдона Васіляускєнє і голова Вільнюської громади українців Наталія Шертвітєнє з нагоди міжнародного Дня Вчителя вручили різні Подячні Грамоти тим, хто допомагав у проведенні Конференції у мм.Шяуляй і Базілійонай, а також говорили про важливість майбутніх заходів та необхідність розширювати наукові і культурні стосунки між Україною і Литвою, піднімаючи та виховуючи духовність молоді.
У Шяуляйському Університеті вищезгадана делегація зустрілася із ректором, габіл.Др. проф. Вінцасом Лаурутісом та проректором Др.доц. Донатасом Юрґайтісом. Священик о.Павло Яхимець ЧСВВ (на знімку) вручив ректорові іменну Подячну Грамоту від протоігумена о.Йосифа Будая ЧСВВ за всесторонню допомогу у організації вже третьої (другої у Литві) Міжнародної науково-практичної Конференції, присвяченої монахам-Василіянам. Треба нагадати, що Перша Конференція, яка відбувалася у 2001 р., була розпочата у Шяуляйському Університеті, свою працю продовжила у Базіліонайській середній школі та була закінчена у Вільнюсі.
З ректором Шяуляйського Університету В.Лаурутісом та його проректором – Д.Юрґайтісом – чимало говорилося про подальший розвиток співробітництва між Україною і Литвою: укладання договорів між науковими інституціями обох держав, обмін науковою літературою, стажуванням студентів, науковців. Історія греко-католиків у Литві – майже невідома, це ще невивчені площини, біла пляма історії. Базіліонай – єдине містечко у світі, яке увіковічило ім’я оо Василіян, отож кому, як не Шяуляйському Університетові, у стінах якого було розпочато відновлення історії Чину, і продовжувати цю працю.
Конференція “Чин Св.Василія Великого: просвітницька діяльність” мала і практичний характер – педагоги, які вислухали повідомлення, отримали кваліфікаційні посвідчення. У цьому напрямку з організаторами співпрацював Інститут Кваліфікації Шяуляйського Університету ,який увів Конференцію у плани своєї діяльності: директор Інституту, Др.доц Лідія Ушецкєнє була обрана до Наукового комітету Конференції, а працю Інституту на Конференцію провадила старший методист Едіта Янушявічєнє. Отож, священик о.Павло Яхимець ЧСВВ вручив Др.доц. Л.Ушецкєнє Подячну Грамоту, підписану протоігуменом о.Йосифом Будаєм, а Грамоту, підписану від імені організаторів, Е.Янушявічєнє вручила Наталія Шертвітєнє.
Від імені організаторів Подячна Грамота була вручена і завідуючій Центром катехизації Шяуляйської єпархії Дануті Ластаускайте, яка підготувала повідомлення та приймала активну участь у Конференції. Директор Базіліонайської середньої школи Р.Ґоріс вручив Д.Ластаускайте спеціальну Грамоту Інституту Кваліфікації про її повідомлення.
О.Павло Яхимець, Р.Ґоріс, Др.А.Васіляускєнє і Н.Шервітєнє завітали і до редакції тижневика самоуправління Шяуляйського району “Mūsų dienos” (“Наші дні”). Привітали редактора Лайму Лунґєнє, завдяки зусиллям якої і був надрукований додаток до вищезгаданої газети, присвячений конференції: “Монахи Василіяни і Базіліонай”.
3-го жовтня колектив Базіліонайської середньої школи відзначав Міжнародний День Учителя. Вже заздалегідь прийняти участь у цьому заході був запрошений о.Павло з українськими представниками та Др.А.Васіляускєнє.
Захід розпочав директор школи Рімантас Ґоріс, який привітав всіх, хто зібрався на гарне осіннє свято, і вручив учительці хімії Дайві-Дайні Ауґайтєнє Подячну Грамоту мера Шяуляйського району Раймундаса Якутіса. Заступниця директора Ірена Вайчюлєнє кожному учителеві вручила спеціальну номінацію, що відображала його предмет та характер. Такі номінації були вручені і гостям – о.Павлу Яхимцю (за погляд, просвічений духовним теплом і вірою в успіх інших) та Др.А.Васіляускєнє (за особистий шарм та вроджений фонтанний оптимізм).
Священик о.Павло Яхимець ЧСВВ, Наталія Шертвітєнє і Др.Алдона Васіляускєнє від імені організаторів вручили Подяки доповідачам Конференції: Рімантасу Ґорісу, Ірені Вайчюлєнє і Дайнорасу Сідабрасу та підписані протоігуменом о.Йосифом Будаєм Подяки всьому колективові Базіліонайської середньої школи і окремо – директору школи Рімантасу Ґорісу. О.Павло Яхимець говорив про три джерела виховання дитини: батьків, школу і церкву – їхню спільне скерування і гармонію їхніх зусиль, акцентуючи духовність. Щоб кожний робочий день учителя був під опікою Бога, священик всіх учасників свята обдарував медальйончиками із зображенням Матері Божої, і кожному побажав якомога ширше запрошувати всіх пізнати Божу любов, що є в серці.
Коли о.Павло поблагословив стіл з пригощеннями, і пролунала молитва, то розмови продовжилися далі. Учителі раділи, що відбулася така Конференція, і всім їм теплий спогад залишили ті декілька днів спілкування, що їм випало провести разом з українськими монахами та студентами, - от лише шкода, що пролетіли швидко! Особливо глибоке зерно монахи посіяли у сердечках учнів. Педагоги говорили про бажання якомога частіше спілкуватися з українцями – греко-католиками та монахами Василіянами, про те, що студенти монахи могли б приїхати і попрацювати з дітьми у час літньої відпустки. Це було б другим відродженням Падубіси, куди, на запрошення місцевих землевласників, у 1749 р. прибули перші монахи Василіяни і яке із-за їхньої особливої діяльності було названо Базіліонай. А чимскоріше духовне відродження так необхідне для Литви! Були обговорені і перспективи подальшої діяльності, зв’язки з українським дитячим хором з м.Ґіжицко (Польща), що гостював у час Конференції та співав під час Служби Божої, та можливість обміну делегаціями. Говорилося і про Празник Св.Йосафата – 380-річчя його мученицької смерти та про заходи у Вільнюсі і Володимир-Волинському. Було обговорено і можливість та зміст введення відпусту Св.Василія Великого у храмі Св.Василія Великого в Базіліонай.
О.Павло ЧСВВ вже не перший раз відвідує Базіліонайську середню школу, не перший раз приймає участь у різних заходах, є запрошуваний на різні свята. І кожна подорож – хоча й це великі відстані – зігріває серця вчителів духовністю і добром, і це особливо підкреслили вчителі, проводжаючи поспішаючих гостей. О.Павло Яхимець ЧСВВ, Наталія Шертвітєнє та Др.Алдона Васіляускєнє відвідали і пароха Йордана Урбона, який говорив, що звертатиметься щодо встановлення Храмового Празника Чину Св.Василія Великого до ЙЕ єпископа Еуґеніюса Бартуліса.
Повертаючись із Базіліонай, ми взяли підвезти жінку, яка приємно здивувалася: чи це не ви раптом приймали участь у Конференції, чи не ви будете організаторами, ще й нагадала прізвище. Потішилася, що слухала повідомлення, приймала участь у Службі Божій, яка залишила їй непроминаюче враження. Обіцяла молитися за успіх всіх наших справ. А це ще один приклад, який свідчить, що у час Конференції була виконана і місійна праця.
Др. Алдона Васіляускєнє, Центр релігійних студій і досліджень Вільнюського Університету
Огляд конференції, присвяченої Чину Св. Василія Великого (3)
В перший день конференції було заслухано 10 доповідей. П’ять до-повідей зачитали світські доповідачі, чотири отці василіяни і одну – сестра-монахиня. П’ять доповідей зачитали гості з України, а п’ять доповідачів були з Литви.
Після офіційних привітань учасники конференції заслухали доповіді директора Базіліонайської середньої школи Рімантаса Горіса (”З історії розвитку Базилійонайської середньої школи”), професора Шяуляйського універитету габ. д-ра Вітяніса Рімкуса (”Базілійонай в таємничому трикутнику”) і ст. наукового працівника центру релігійних студій і досліджень Вільнюського університету д-ра Алдони Васіляускєнє (”Історичні акценти чину св. Василія Великого”). В них була розглянута і історія школи, яку 230 років тому заснували отці василіяни, і історія містечка Базілійонай, не лише як єдиного в світі місця, в назві якого увічнене ім’я отців василіян, а й як унікального, з географічної точки зору, місця в Литві, і знайомство з історією чину св. Василія Великого.
Після перерви на каву, розпоча-лося засідання під головуванням професора габ. д-ра Вітяніса Рімкуса і с.Мирослави Яхимець СНДМ. Доповіді зачитали парох Церкви Пресвятої Трійці о.Павло ЧСВВ (”Церква Пресвятої Трійці і монастир св. Йосафата у Вільнюсі: сучасність і майбутні перспективи”), магістра новичок с.Мирослава Яхимець з м. Жовкви (”ОО. Василіяни і сестри Служебниці: просвітницька діяльність”) і директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка к.і.н. Богдан Якимович (”Реформа Василіянсь-кого чину 1882 року у контексті громадсько-політичної думки Галичини”).
Після обідньої перерви, відбулося чергове засідання під головуванням ректора Василіянського Інституту Філософсько-Богословських студій о.Мартина Хабурського ЧСВВ і д-ра А.Васіляускєнє. Були заслухані ще чотири доповіді. Їх зачитали протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о.Йосиф Будай ЧСВВ (”Діяльність чину св. Василія Великого в кінці ХУІІІ ст.-ХІХ ст.”), о.Мартин Хабурський ЧСВВ, ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій (”Сьогоднішній напрямок діяльності чину св. Василія Великого”), директор Колегіуму ім. Св. Йосафата у Бучачі о.Іван Майкович ЧСВВ (”Колегія ім. Св. Йосафата у Бучачі: її місце в історичному контексті України та в сучасності”) і керівник Катехетичного центру Шяуляйської єпархії мгр. Данутє Ластаускайте (”Важливість духовно-моральних чеснот у сьогоднішніх школах”).
Наступного дня, 19 вересня відбулося два засідання, під час яких заслухано 6 доповідей. Три з них прочитали світські доповідачі, дві – семінаристи брати василіяни. Три доповіді читали литовці, три– українці.
На четвертому засіданні головували д-р Богдан Якимович і семінарист Вільнюської духовної семинарії ім. св. Йосифа бр.Натанаїл Штурмак ЧСВВ. Доповідач – к.і.н. Ігор Скочиляс з інституту історії Церкви Українського Католицького Університету говорив про юрисдикцію львівського єпископату над монастирями отців василіян, семінарист Вільнюської духовної семинарії Юстас Ясєнас зробив огляд релігійної ситуації в Литві в першій половині ХУІІ ст. Його доповнив в своїй доповіді студент Василіянського інституту філософсько-богословських студій Мар’ян Гробельний ЧСВВ. Доповідь на тему: ”Значимість Базильйонайської середньої школи в історіі оо. василіян” прочитав учитель історії Базилійонайської середньої школи Дайнорас Сідабрас. Після короткої перерви на п’ятому засідання було заслухано ще три доповіді. На засіданні головували о.Павло Яхимець ЧСВВ і Рімантас Горіс. Доповідач студент Василіянського інституту філософсько-богословських студій бр. Ілля Броновський ЧСВВ прочитав доповідь “Погляд монахів-педагогів на учня”, а заступник директора Базильйонайської середньої школи Ірена Вайчюлєнє – “Середня школа в Базильонай впроваджує в життя високі монаші ідеї”.
Після доповідей виникла дискусія, в якій прийняли участь д-р Богдан Якимович, о.Іван Майкович ЧСВВ, о.Йосиф Будай ЧСВВ, а також педагоги учасники конференції. Напружену наукову працю замінила культурна програма, але про це поговоримо наступного разу в продовженні цієї статті.
(Д-р. Алдона ВАСІЛЯУСКЄНЄ, Центр релігійних студій і дослід-жень Вільнюського університету)